Вихователь займається освітою дитини: її вихованням, навчанням і розвитком. Робить з нею зарядку, заняття з розвитку мовлення, навичок усної лічби, читання, малювання, ліплення, природознавства. Розвиває у дітей увагу, пам'ять, мислення, кмітливість, ініціативність, навички спілкування. Знайомить з етичними та естетичними нормами поведінки у суспільстві. Організовує проведення часу дітей: ігри, щоденну прогулянку, інші заходи відповідно до режиму дня. Несе відповідальність за життя і здоров'я дітей.
Працює у приміщеннях дитячого садка: групі, спортзалі, також на повітрі, на території садка. Можливі виїзди в музеї, за місто тощо.
Робота в одну зміну, звичайно, час чергується: один день з 8:00 до 14:00, другий – з 14:00 до 19:00, оскільки у групу працює два вихователі, які змінюють один одного (ранок-вечір). Робочі місця є в дитячих дошкільних установах, дитячих центрах, приватних дитячих садах.
Спеціальність можна отримати в педагогічному коледжі, училищі, вузі. Зазвичай за час навчання людина освоює не лише професію вихователя, а й одну додаткову спеціалізацію на вибір: керівника образотворчої діяльності, фізичного виховання, логопеда, дитячого психолога, викладача англійської мови для дошкільнят тощо.
Вихователь повинен мати знання з педагогіки, психології, основ безпеки життєдіяльності, надання першої допомоги, етики та естетики, змісту і принципів організації дошкільного виховання. Знати методики навчання і розвитку дітей, вміти організовувати їх пізнавальну діяльність. Для успішного оволодіння професією людина повинна бути уважною, відповідальною, чуйною, тактовною, товариською, терплячою, виявляти схильність до роботи з дітьми. Бажано мати хорошу пам'ять, увагу, високі комунікативні здібності. Потрібні загальна культура та ерудованість, грамотна і виразна мова, добре поставлений голос, уміння керувати колективом.
Також необхідні стресостійкість, вміння контролювати свою поведінку і емоції, міцна нервова система: робота вихователя хоча і не супроводжується підвищеними фізичними навантаженнями, проте проходить в умовах постійного психоемоційного напруження.
Медичними протипоказами є нервові та психічні захворювання, порушення функцій опорно-рухового апарату, захворювання серцево-судинної і дихальної систем, стійкі порушення зору і слуху, хронічні інфекційні шкірно-венеричні захворювання, шкідливі звички.
Попит на вихователів на ринку праці загалом є, хоча в деяких регіонах працевлаштування може викликати складності (це безпосередньо залежить від демографічної ситуації - вихователі потрібні там, де народжується багато дітей).
Зарплата у працівників-початківців невисока і залежить від наявної освіти (вища або середня спеціальна), стажу роботи, додаткових професійних навичок (скажімо, уміння викладати дітям іноземні мови). У міру накопичення досвіду роботи і підвищення професійного статусу зростає і дохід, проте він все одно, за рідкісними винятками, нижче середньої зарплати у промисловості.
Можливості для кар'єрного зростання невеликі: підвищення рівня освіти, стаж роботи відображаються на рівні доходів, проте це не сприяє просуванню службовими сходами. Є шанс зайняти місце завідувача дитячим садком або стати чиновником в органах управління освітою. Можна зайнятися підприємництвом, наприклад, створивши приватний дитячий садок або центр розвитку дитини (такий бізнес до високоприбуткового не відноситься, зате забезпечує стабільність).