В останні десять років саме товарознавці більше ніж інші фахівці займаються оцінкою якості продукції. Покупці, що звикли до ринкового достатку, не поспішають купувати першу ж річ, що потрапила їм на очі - вони вибирають. Оскільки конкуренція привчила компанії боротися за клієнтів, логічно робити за участю професіоналів, що у лічені хвилини відрізнять фальшивку, замасковану під продукцію відомої торговельної марки. Не секрет, що відібрана знаючим свою справу товарознавцем річ слугуватиме у кілька разів довше, ніж десять дешевих підробок з ринку. А виходить, виграє той, хто робить ставку на якість.
На початку ХХІ ст. товарознавець залишився непростою людиною. Сучасні умови ринку висунули нові вимоги до такого фахівця. Маркетинг, цінова політика, високі технології контролю якості, наукові дослідження, аналіз і прогнозування споживчого ринку - це не перелік вузівських дисциплін для такого фахівця, а знання, які щодня використовує товарознавець у своїй звичайній роботі. Більш того, заняття товарознавством не обходиться без знання сучасної моди, основ естетики, соціальної психології. Загальне визначення спеціалізації товарознавця випливає із назви професії - він є фахівцем з товарів.
Товарознавець затребуваний, у першу чергу, звичайно, на підприємствах торгівлі. Інші можливі місця працевлаштування для нього - митниця, лабораторії експертизи і сертифікації, товариства захисту прав споживача.У багатьох організаціях збереглася радянська практика вузької спеціалізації товарознавців: вони повинні займатися тільки закупівлями або тільки роботою з претензіями до постачальника щодо якості продукції (можлива ще спеціалізація з асортименту тощо).
Знати, уміти, працювати!
Що потрібно знати товарознавцю? Зрозуміло, постанови, розпорядження, накази, інші керівні та нормативні документи, що стосуються роботи підприємств торгівлі, стандарти і технічні умови для товарів, основні властивості товарів, їхні якісні характеристики, методи визначення якості, організацію складського господарства, умови збереження і транспортування товарів, кон'юнктуру товарного ринку, прогресивний вітчизняний і закордонний досвід організації торгівлі і складського господарства, нормативи товарних запасів, постачальників, асортимент і номенклатуру продукції, що випускається або поставляється ними, структуру управління, права й обов'язки працівників і режим їхньої роботи, правила і методи організації обслуговування покупців, порядок оформлення приміщень і вітрин, законодавство про працю.
Щоб остаточно все стало зрозуміло, давайте подивимося, що записано у «Посадовій інструкції товарознавця підприємства торгівлі». Отже, функціональні обов'язки товарознавця такі:
    • постійне вивчення попиту на всі групи товарів і тенденції його розвитку;
    • аналіз факторів, що впливають на збут товарів і мають значення для успішної реалізації, типів попиту (стійкий, ажіотажний, короткочасний тощо), причин його підвищення і зниження, диференціації купівельної спроможності населення, складання прогнозів, що стосуються попиту на товари й обсягів продажу;
    • вивчення перспектив збуту нових товарів з обліком соціально демографічних особливостей різних груп населення, стан і динаміку їхніх доходів, традицій і смаків;
    • аналіз досвіду конкурентів з урахуванням змін у податковій, ціновій і митній політиці держави;
    • ведення контролю за збутом, проведення зіставлення запланованих даних з отриманими результатами з обсягу, виторгу, терміну збуту, виявлення відхилень і змін кон'юнктури ринку;
    • прийняття участі у складанні планів товарообігу і товарного забезпечення;
    • контроль відповідності товарів діючих ДСТ і ТУ;
    • здійснення постійних контактів з постачальниками;
    • контроль виконання контрагентами договірних зобов'язань, у тому числі надходження товарів у погодженому асортименті за термінами, якістю, кількістю;
    • участь у складанні претензій контрагентам;
    • прийняття участі у підготовці відповідей на претензії покупців;
    • вживання заходів з пришвидшення обігу товарів, скорочення товарних втрат, вивчення причин утворення наднормативних товарних ресурсів і неліквідів, розробка заходів для їхньої реалізації;
    • інформування за необхідності працівників складу і керівників підприємства про правила збереження, транспортування товарів, здійснення контролю за дотриманням цих правил, підготовкою товарів для відправлення у торговельний зал;
    • проведення щоденного контролю товарних залишків на складі підприємства;
    • участь у проведенні інвентаризації товарів;
    • здійснення оперативного обліку підсумків реалізації товарів, складання оглядів кон'юнктури, звітності за установленими формами, оформлення документів, пов'язаних з постачанням і реалізацією товарів;
    • участь у формуванні цін.
Серед професійно важливих рис необхідно виділити, в першу чергу, аналітичне мислення, великий обсяг довгострокової пам'яті й емоційну стійкість.