• порушення органів зору і слуху;
• нервові та психічні захворювання;
• порушення функцій опорно-рухового апарату.
Санітар виконує у лікувально-діагностичному процесі обов’язки, які не потребують спеціальних знань. Роль санітарки у догляді за хворими, підтриманні чистоти, порядку і оздоровлювального режиму у лікувальній установі дуже велика. Видатний акушер-гінеколог Снєгірьов свого часу розпорядився повісити в актовому залі клініки поряд з портретами корифеїв медицини портрет няньки (доглядальниці) на знак поваги і визнання її заслуг.
Нині у лікарнях та поліклініках є усілякі засоби так званої малої механізації, що полегшують працю санітарки, але головним її «інструментом» і надалі залишаються дбайливі руки, а необхідними рисами — доброта, старанність, вправність. Дбаючи про порядок і чистоту, постійно перебуваючи поряд з хворими, санітарка і сама має бути зразком охайності. Систематичні заняття, що проводяться з санітарками у всіх лікувальних установах, дають їм елементарні знання та необхідні навички по догляду за хворими.
Було б несправедливо стверджувати, що ця професія суто жіноча. По-перше, як етап у здобутті професії лікаря або фельдшера хлопцеві також дуже корисно попрацювати санітаром. А по-друге, впровадження засобів малої механізації поки що не зжило потреби у чоловічій силі: при транспортуванні хворих, екстреній доставці кисневих балонів тощо. Санітарки, що мають середню освіту, опанувавши на спеціальних курсах мінімум медичних знань, проявивши себе грамотними і досвідченими працівниками, мають можливість отримати звання молодших медичних сестер. Обов’язки молодшої медичної сестри дещо ширші, ніж у санітарки, і залежать від конкретних умов, а посадовий оклад — вищий.