Історія професії

Професія покрівельника є однією з найстаріших. Ще на ранніх стадіях свого розвитку людина прагнула звести дах над головою, який би захищав її від холодного вітру, пекучого сонця, дощу та снігу. Як покрівельний матеріал людина використовувала те, що було навколо неї: гілки дерев, очерет, траву тощо.
Поступово відбиралися умільці, яким вдавалося зробити покрівлю не тільки надійною, але й красивою. Їх почали запрошувати ті, хто будував собі житло. Так, власне, і виникла професія «покрівельник».
З розвитком виробництва з’явилися нові покрівельні матеріали: дранка, черепиця, шифер, дахове залізо, руберойд тощо. Від вибору покрівельного матеріалу, а також від якості роботи покрівельника загалом значною мірою залежить міцність та вигляд майбутньої будівлі.

Соціально-економічне значення професії

Жодна споруда (цивільне житло чи промислове приміщення) не може існувати без даху. Покрівля – дуже складна технічна конструкція, створена у повній відповідності до фізичних законів, охороняє будівлю від дощу і снігу, сонячного проміння і вітру, а також зберігає тепло в приміщенні.

Особливості роботи

До покрівельних робіт належать заготівельні операції та облаштування покрівлі, часто безпосередньо на даху. Під час роботи покрівельники перевіряють розміри та правильність кутів покрівельних матеріалів, проводять розмітку різних елементів даху. Потім виконують пароізоляцію, утеплення покрівлі та стяжки. Після покриття покрівлі улаштовують карнизні звиси, жолоби тощо.
Основне завдання покрівельника – облаштувати покрівлю так, щоб вона якомога довше слугувала людям.

Знаряддя праці

Під час робіт покрівельник використовує велику кількість матеріалів. До найбільш поширених належать металеві покриття, керамічна та цементна черепиця, шифер, рулонні бітумні мастики тощо.
Для виконання покрівельних робіт працівники користуються спеціальним інструментом: ножицями, молотками, рулеткою, щітками, електричними та газовими паяльниками тощо.

Вимоги професії до працівника

Професія потребує від працівника значного фізичного напруження, постійної уваги і зосередженості. Перебуваючи на даху, покрівельник повинен бути водночас і сміливим, і обережним, тому підвищені вимоги висуваються до надійності вестибулярного апарату. Цю професію бажано обирати людям, схильним до ручної праці, які цікавляться майструванням та будівництвом.
Повинен знати: способи розмітки і розкроювання, виготовлення шаблонів і збирання по них виробів, деталей і фасонних частин з покрівельної листової сталі; правила приготування гарячих мастик, експлуатації фарбопультів й інших механізмів, вживаного при покритті дахів рулонним або штучним покрівельним матеріалом; правила техніки безпеки.
Діапазон розрядів 3-5-й. Професію можна отримати в профтехучилищі.

Перспективи зайнятості

Професія покрівельника потрібна там, де будують нові та ремонтують старі споруди.
Професійна діяльність покрівельника рулонних покрівель добре оплачується. Середній заробіток залежить також від кваліфікаційного розряду, складності виконуваних робіт і є досить високим. Професія покрівельника рулонних покрівель дуже розповсюджена. Чисельність робітників, зайнятих покрівельними роботами, зростає. До 75% ремонтних робіт у будівництві складається з ремонту дахів або перекриття.
Це одна з найбільш значних сфер у всій будівельній індустрії. Тому є постійна потреба у підготовці фахівців за професією покрівельника. В умовах ринкової економіки ймовірність працевлаштування після навчання у покрівельника рулонних покрівель вагома, бо у державних, приватних та комерційних структурах потреба у таких фахівцях постійно зростатиме. Ризик безробіття – мінімальний. Набуті професійні знання покрівельник може реалізувати в інших професіях.