Загальна характеристика професії

Обслуговує відвідувачів в ресторанах, кафе, інших закладах харчування. Виконує замовлення відвідувачів і отримує розрахунок за послуги. Прибирає після відвідувачів столи і заново сервірує їх. Несе матеріальну відповідальність за збереження посуду і виручку.

Вимоги до кандидатів

Для успішної роботи необхідні фізична витривалість, хороша координація рухів (на рівні усього тіла), розвинена зорова пам'ять, здатність розподіляти увагу і арифметичні здібності.

Медичні протипокази

Робота не рекомендується людям із захворюваннями: органів дихання (бронхіальна астма, хронічний бронхіт тощо); серцево-судинної системи (гіпертонія, сердечна недостатність тощо); органів травлення (виразкова хвороба, цукровий діабет тощо); опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації хребта тощо); нервової системи (неврози, нав'язливі стани тощо); органів зору (міопія високої міри); органів слуху (що викликають стійке пониження гостроти слуху); шкіри з локалізацією на кистях рук (дерміти тощо).

Освіта

Досить навчання на спеціалізованих курсах, хоча серйозніша освіта також вітається.

Споріднені професії

Багато спільного у офіціанта з барменом, а часто буває таке, що їхню роботу поєднують: у багатьох закладах є посада бармена-офіціанта.
Оцінка відвідувачами ресторану багато в чому визначається якістю роботи офіціанта. Ввічливий, акуратний офіціант налаштовує гостей на відпочинок, він передбачає їхні бажання, допомагає зробити вибір, залишаючись при цьому ненав'язливим.
Офіціант (від латинського officians - службовець) - працівник ресторану, кафе, бару, їдальні, закусочної, підприємства харчування в туристичних комплексах, готелях, транспорті, що подає страви відвідувачам.
Більшість не здогадується, який нелегкий хліб офіціанта. Робочий день може продовжуватися 12-14 годин. Офіціант завжди на ногах. Крім того, не можна входити в зал з поганим настроєм.

Необхідні риси, що забезпечують успішність в професії:

    - товариськість;
    - ввічливість;
    - легкість контактувати з людьми і розуміння особливостей їхньої поведінки;
    - стійкість уваги;
    - розвинена оперативна і довготривала пам'ять;
    - високі рахункові здібності;
    - хороший розвиток органів чуття (зору, нюху, тактильної чутливості);
    - фізична витривалість, спритність.

Головний обов'язок офіціанта — сервірування столу, а це справжнє мистецтво зі своїми правилами і законами. Наприклад, застелити скатертиною стіл можна приблизно десятьма способами. Прийомів скручування тканинних серветок ще більше. Ось тільки найпопулярніші: «лотос», «парус», «свіча», «книжка», «гармошка», «шапочка кардинала».
З посудом і приладами теж не все просто. Передбачений в ресторанному бізнесі мінімум столових предметів для однієї персони дорівнює дванадцять. Максимум — п'ятдесят найменувань. Сюди входять кришталь для всіляких напоїв, всілякі тарілки, ложки, виделки, ножі, спеціальні прилади для равликів, крабів, устриць та інших екзотичних делікатесів. Крім того, ще існують кроншелі і пашотниці, баранчики і тагани, купери і кокотниці. Це різномаїття інвентарю сервірування офіціант повинен розташувати на столі у певному порядку, та ще з врахуванням класу ресторану і типу заходу (індивідуальний, банкет, фуршет, коктейль, кейтерінг).
І все ж таки його основний обов'язок — обслуговування відвідувачів. Тут теж є свої прийоми. По-перше, офіціант повинен вміти так розповісти про фірмові та інші страви, наявні в меню, щоб клієнту захотілося їх скуштувати.
А ще пояснити, чим, наприклад, бішамель відрізняється від мірондо і що таке беф-булі. По-друге, вмить розібравшись в кулінарних пристрастях і матеріальних можливостях гостей, він зобов'язаний ненав'язливо запропонувати їм ті або інші страви, закуски і десерти. По-третє, йому потрібно швидко і красиво виконати замовлення.
Для здобуття спеціальності офіціанта слід закінчити професійні курси. Курси розраховані як на офіціантів з досвідом роботи, так і на тих, хто вперше вирішив спробувати себе в даній професії. Навчання розроблене з врахуванням побажань і вимог, які пред'являють власники ресторанів, готелів і барів.

В процесі навчання вивчаються наступні теми:

    - фарфоровий посуд, прилади, барне скло, види згортання серветок;
    - види меню, послідовність подавання страв, підготовка залу до обслуговування, види сервірування;
    - алкогольні та безалкогольні напої, особливості і правила подавання;
    - винний етикет;
    - способи перенесення тарілок, правила роботи з підносом, стейшн для офіціанта;
    - схема роботи з гостем і прийняття замовлення;
    - мистецтво гостинності;
    - практика з прийняття замовлення і обслуговування гостей;
    - види банкетів, їхні особливості, обслуговування;
    - репетиція банкету;
    - шоу в ресторані.
Без диплома можна розраховувати лише на посаду помічника офіціанта. Правда, попрацювавши помічником біля року, з’являється шанс дорости до статусу офіціанта. Більшість ресторанів приймають і чоловіків, і жінок у віці від 18 до 35 років. Приємна зовнішність і хороші манери поведінки вітаються. В деяких випадках потрібне знання розмовної англійської мови.