Мистецтвознавство - це наука про мистецтво, яка включає низку взаємопов'язаних розділів: теорію та історію мистецтва, художню критику. Ці розділи і визначають різні види діяльності мистецтвознавця.
Теоретик мистецтва займається дослідженням теоретичних проблем образотворчого мистецтва, архітектури, закономірностей розвитку мистецтва, його відношення до дійсності, взаємозв'язками із суспільством. У полі його діяльності також питання ідейного змісту, художньої форми, специфіки видів і жанрів мистецтва тощо. Історики мистецтв працюють в музеях, видавництвах, екскурсійних бюро тощо. Вони вивчають колекцію тих або інших збірок, проводять систематизацію творів окремих майстрів, різних шкіл і напрямів, забезпечують збереження експонатів музею. Вони готують висновок про необхідність реставрації тієї або іншої роботи, встановлюють авторство спірної роботи, відкривають нові імена творців, беруть участь в дослідницьких експедиціях, проводять екскурсії, лекції, факультативи, пишуть науково-популярні брошури, збірки, путівники, які видають художні музеї та галереї. Дослідницький характер носить робота мистецтвознавця у сфері художньої критики: це всестороннє вивчення і науковий аналіз злободенної проблеми, об'єктивна оцінка, судження.

Спеціаліст повинен знати:

Історію і теорію мистецтв; принципи сприйняття художнього твору; основи видавничої справи, поліграфії, архітектури; основи консервації і реставрації картин.

Професійно важливі риси:

    • тонкий художній смак;
    • розвинене інтуїтивне мислення;
    • наочно-образне мислення;
    • сенсорна пам'ять (пам'ять відчуттів).

Наближені професії:

Музеолог, культуролог, літературознавець, театрознавець, історик.