Кристалограф (від слова кристал і грец. grapho - пишу, описую) - фахівець у сфері кристалографії - науки про кристали, їхню структуру та властивості.

Особливості професії

Завдання будь-якого кристалографа - вивчати фізико-хімічні властивості кристалів та їхню атомно- молекулярну будову.
Є різні методи дослідження кристалів:
• рентгеноструктурний аналіз (дослідження структури речовини за допомогою дифракції рентгенівських променів),
• електрографія (вивчення електронної структури та електростатичного потенціалу кристала),
• нейтронографія (вивчення будови молекул кристалів за допомогою розсіювання нейтронів).
Вивчивши кристали зсередини, вчені-кристалографи можуть вирощувати їх штучно, копіюючи природні процеси. Отримані таким чином кристали навіть кращі за природні аналоги: у природі умови неідеальні.
Бездоганними кристали стають лише завдяки точним розрахунками вчених, які використовують висококласне обладнання.
Сьогодні жодна галузь науки та техніки не обходиться без використання кристалів. Найбільш багатообіцяюча сфера застосування рідкокристалічних речовин – інформаційна техніка. Ми вже використовуємо пласкі телевізори з рідкокристалічним екраном, комп'ютери з рідкокристалічними моніторами та ноутбуки. Молекули рідких кристалів, повертаючись в електричному полі, по різному відображають і пропускають світло.
Сьогодні кристали використовують для фокусування рентгенівських променів у рентгенівському апараті, в оптичних приладах, при виробництві комп'ютерів, телевізорів, для нарізання по металу.
Щороку сфера застосування кристалів стає все ширшою.

Робоче місце

Робоче місце кристалографа - у науково-дослідних інститутах та спеціалізованих лабораторіях.

Важливі риси

Кристалографам необхідні такі рисиі, як аналітичний склад розуму, добра пам'ять, знання хімії, фізики та мінералогії, а також уважність і терпіння, адже для того, щоб виростити якісний кристалл, необхідний певний час.