Спеціаліст по собакам: породах, дресируванню та догляду за ними.
Назва професії походить від двох древньогрецьких слів: kynos - собака, logos - навчання. Собаки супроводжують людину вже багато тисячоліть. Часто їх заводять як «друзів сім'ї» або навіть як свого роду домашню окрасу. Проте ці тварини освоїли і кілька «робочих професій», ефективно допомагаючи людям завдяки своєму незвичайному інтелекту, прекрасному нюху, тонкому слуху, фізичній силі, прудкості, витривалості та іншим рисам.
Візьмемо, до прикладу, собак-охоронців. Серед них попадаються не лише сільські ланцюгові пси, що облають випадкових перехожих, але і справжнісінькі «бійці спецназу», здатні обеззброїти і затримати небезпечного злочинця. Є собаки-«нюхачі», від яких не сховати навіть ретельно замасковану вибухівку або наркотики, або такі, які можуть знайти злочинця по запаху залишених слідів.
А якщо, наприклад, потрібно знайти постраждалих, які знаходяться під руїнами будинку або сніговою лавиною, спеціально підготовлений собака за допомогою нюху вирішує це завдання швидше й ефективніше, ніж бригада рятувальників з найсучаснішим технічним устаткуванням. Бувають собаки мисливські, такі, що їздять, спеціалізуються на порятунку потопаючих, поводирі (їхня функція - водити сліпих людей) тощо.
Проте нічого цього собака не зробить, якщо з нею не працює людина. Її потрібно спочатку виховати і навчити (на що йде до 2-3 років), а потім доглядати її і продовжувати дресирування «у підтримуючому режимі», щоб навики не втратилися, - лише тоді вона буде справді надійним помічником. Добре підготовлена собака на вагу золота, адже щоб виростити її, потрібно витратити декілька років щоденної копіткої праці. Та і ті собаки, які утримуються не для роботи, а просто для задоволення господарів, також потребують господарів та виховання і хоч би мінімального навчання, інакше від них будуть лише проблеми.
Представників багатьох порід, особливо з числа великих, рекомендується водити на спеціальні майданчики, де з ними проводять заняття фахівці-кінологи. Та і самі господарі у багатьох випадках теж потребують консультації фахівців - адже взаємодія із собакою повинна підкорятися певним правилам, інакше вона може вирости агресивною, некерованою з непередбачуваною поведінкою. Якщо мова йде про якусь болонку - справа обмежиться, максимум, покусаними п'ятами власників і їхніх гостей, але крупна і сильна псина здатна натворити немало бід і представлятиме реальну небезпеку для оточуючих і навіть для самого господаря.
Інколи кінологи працюють в різних клубах собаківництва, де надають консультації власникам цих тварин, дресирують їх, забезпечують чистопородне розмноження і стежать за родоводами. Проте частіше кінолог - це власник власного службового собаки, підготовленого для виконання певних функцій (пошук вибухівки або наркотиків, караульно-охоронна служба, пошук і порятунок постраждалих тощо.). Така людина перебуває на службі у відповідних організаціях (наприклад, в міліції або рятувальному наряді), приходячи туди на роботу зі своїм четвероногим другом. Бувають навіть випадки, коли молодих людей, що мають добре підготовлену службову собаку, беруть в армію разом з нею - наприклад, для служби у прикордонних військах.
Підготовка кінологів найчастіше здійснюється на спеціалізованих курсах. Деяку перевагу надасть базова біологічна або ветеринарна освіта, проте принциповим моментом це не є. Професійну освіту за даною спеціальністю можна отримати в деяких училищах МВС, подекуди готують навіть кінологів з вищою освітою. Кращі фахівці виходять з тих, хто з дитинства любить собак, має великий досвід взаємодії з ними, активно цікавиться даною тематикою.
Не буде перебільшенням, що професіоналізм кінолога - це не стільки результат навчання, скільки наслідок способу життя, пов'язаного з постійною взаємодією з цими тваринами. З особистих рис для кінолога важливі терплячість, послідовність і організованість, витримка і самоконтроль. Важлива і здатність до емпатії - можливість відчувати стан іншої живої істоти.
Потрібна висока фізична працездатність - адже робота проходить переважно на повітрі, в будь-яку погоду і пов'язана з активними пересуваннями. Навряд чи хорошими фахівцями стануть ті, хто відрізняється зайвою пунктуальністю і бажає, щоб все здійснювалося за раз і назавжди встановленими правилами - адже тварини поводяться спонтанно і не завжди передбачувано.
Хоча професія і не належить до масових, грамотні фахівці без роботи не залишаться (особливо затребувані ті, хто вже має добре підготовлену службову собаку і готовий працювати разом з нею). Рівень доходів приблизно дорівнює середній зарплаті в промисловості або дещо перевершує її.
Кар'єрні перспективи не дуже великі. Можна, наприклад, обійняти адміністративну посаду в клубі собаківництва або отримати офіцерське звання (при службі кінологом в армії, МВС або МНС). Деякі фахівці мають приватну клієнтуру або ж переходять до заняття переважно селекційною роботою, розводячи породистих щенят на продаж.