Загальна характеристика професії

Минуло багато часу, коли у людини з'явилася потреба поліпшувати своє життя і вести господарство, використовуючи цифри і розрахунки, визначати свої грошові кошти – доходи і витрати, тобто розпоряджатися фінансами. В сучасному світі спеціаліста у сфері фінансової науки і практики називають фінансистом. Фінансист у перекладі з французької – людина, досвідчена у фінансах, тобто в грошових коштах.

Особливості роботи

Здійснює фінансовий і банківський контроль за обігом грошових коштів, забезпеченням фінансової стабільності підприємства. Аналізує стан фінансової і господарської діяльності підприємства. Бере участь у розробці інвестиційних програм, визначенні напрямів витрачання коштів, забезпеченні поточного фінансування. Здійснює взаємодію з різними структурами фінансового ринку по всіляких аспектах фінансової, кредитної і податкової діяльності.
Місцем професійної діяльності фінансиста можуть бути державні органи федерального, територіального і муніципального рівня; банки, біржі, фінансові компанії, інвестиційні фонди, економічні і фінансові служби підприємств і організацій.

Специфіка діяльності фінансиста

визначається конкретними умовами робочого місця, також можуть бути різні варіації, але основні професійні напрями і цілі такі:
    1. Фінансово-кредитна: (кредит – позика, надання грошей або товарів в борг, на умовах повернення).
розробка і використання різних систем обліку і витрат для оцінки витрат і доходів; складання фінансових кошторисів, розробка кредитних операцій і контроль за ними; планування фінансів; надання рекомендацій з операцій з нерухомістю (продаж, покупка, злиття фірм).
    2. Податково-бюджетна: (податок – вид платежу, що стягується державою з підприємств, організацій і населення; бюджет – кошторис доходів і витрат); розрахунок податків, їх нарахування (контроль за кількістю) і відрахування; планування бюджету.
    3. Інвестиційна: (капіталовкладення, спрямовані на підтримку і розширення капіталу). Інвестиції реалізуються шляхом кредитування, прямих витрат грошових коштів і покупки коштовних паперів.
    4. Нормативно-методична:
розробка і впровадження систем фінансової і статистичної звітності; складання фінансових звітів.
    5. Страхова: (система економічних стосунків, при яких за рахунок внесків підприємств і населення створюються страхові фонди, призначені для відшкодування збитків від стихійного лиха, а так само надання допомоги громадянам або їхнім сім'ям). Робота зі страховими документами.
    6. Зовнішньо-економічна:
економіка і організація виробництва (робота в умовах постійної змінної економічної кон'юнктури).

Таким чином, в обов'язки фінансиста входить:

    - надавати висновки з аналізу фінансових документів,
    - проводити операції з нерухомістю і цінними паперами,
    - складати фінансові кошториси і звіти,
    - займатися біржовими операціями, оподаткуванням.
Працюючи як на державному, так і приватному підприємстві, фінансист несе матеріальну – за збереження грошей і коштовних паперів і моральну відповідальність – за дотримання законності.
Робочий день фінансиста досить напружений, що потребує посидючості.

Вимоги професії до індивідуально-особистих особливостей фахівця:

    - аналітичний склад розуму;
    - емоційно-вольова стійкість;
    - уважність;
    - акуратність;
    - сумлінність;
    - посидючість, вміння багато і напружено працювати;
    - нервово-психічна стійкість;
    - рахунково-аналітичні здібності;
    - висока працездатність;
    - здібність до концентрації і розподілу уваги впродовж тривалого часу;
    - хороша оперативна і довготривала пам'ять.

Медичні протипокази

Робота фінансиста не рекомендується людям із захворюваннями:
    - нервової системи (нервово-психічні розлади);
    - зорової системи;
    - сердечно-судинної системи (гіпертонія).

Освіта

Для опанування професії необхідна вища професійна освіта за спеціальністю фінансист. Необхідні також хороші знання з математики, інформатики, економіки.

Наближені професії

Економіст, бухгалтер.

Починаючому фінансисту для працевлаштування на перших порах досить диплома про вищу освіту. Кожна подальша сходинка кар'єрних сходів вимагає більшого обсягу знань. Управлінські навики у фінансуванні - ось те, що переводить рядового фінансиста або економіста в розряд топ-менеджерів середньої ланки.
Не дивлячись на світову кризу, фінансова освіта як і раніше актуальна. Можливо, майбутні випускники сподіваються на те, що за спадом економіки буде черговий підйом, який вони зустрінуть новими знаннями. Інакше, як пояснити той факт, що найпопулярнішою спеціальністю у првідних бізнес-школах, як і раніше, є «фінанси»?!
Правда, варто відзначити, що у зв'язку з останніми тенденціями на міжнародному ринку праці багато хто прагне отримати освіту на межі двох дисциплін: наприклад, фінансового і операційного менеджменту або фінансового аналізу і інформаційних технологій.
Основні працедавці випускників із спеціалізацією “фінанси” — банки, інвестиційні, страхові, аудиторські і консалтингові компанії, а також міжнародні корпорації з розвиненими фінансовими підрозділами. Всередині організацій можна проявити себе в таких видах професійної діяльності, як кредитний і інвестиційний аналізи, управління ризиками, робота з цінними паперами.
В крупних компаніях затребувані фінансові менеджери і фахівці з обліку і планування. Можна розпочати кар'єру з економіста або скарбника і з часом дорости до посади фінансового директора.
Ще одна сфера застосування отриманих знань – робота спеціалістом з фінансового планування для приватних (зазвичай платежеспроможних) клієнтів. Ця сфера діяльності у багатьох країнах є таким же атрибутом благополуччя, як сімейний лікар або особистий адвокат.
Деякі вирушають у вільне плавання - інвестують власні кошти, але це швидше виключення, ніж правило.
Варто відзначити, що кваліфікованих фахівців у сфері фінансового аналізу й інвестицій поки що не так вже багато, тому велика вірогідність, що попит на експертів, які володіють глибокими знаннями в окремих галузях, зростатиме.