Юридичні консультації

Prev Next
 

ВИШИВАЛЬНИЦЯ Популярний

189.jpg
Вишивання є одним з найстародавніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Вишивка вдосконалювалась протягом століть і дійшла до нас у вигляді чудових різноманітних орнаментів, швів та цікавих сполучень кольорів.
У минулому майже кожна жінка вдосконалювала своє вміння, прикрашаючи вишивкою одяг і предмети домашнього побуту. В роботах народних майстрів відбиваються вічний потяг до краси та зв'язок людини з природою. Протягом століть склалися певні прийоми техніки вишивання, характери орнаментів і колорит.
З древніх часів люди прагнули прикрасити свій одяг і предмети домашнього побуту різними візерунками, орнаментами, малюнками. Жінки були зобов'язані володіти мистецтвом вишивання і проводили багато часу за цим заняттям. В даний час майстри-вишивальниці вручну і на машині працюють у швейній промисловості. На вишивальних машинах або вручну виконують вишивку гладдю, ришельє, ажурну, аплікацію, строчечні мотиви. Вишивальниці виконують вручну різні малюнки, портрети, картини, емблеми, символи різноманітними видами вишивки: гладдю, хрестом, напівхрестом, розписом, ришельє, технікою "вологодське скло", "венеціанське шиття". Оформлення виробу вишивкою - творчий процес, оскільки вишивка - один з елементів композиції. Вишивальниця по ескізах художника або самостійно розробляє технічний малюнок вишивки, підбирає необхідні по кольору і фактурі нитки, бісер. У виробах можливе сполучення ручної і машинної вишивки.
Вишивальниця ручної вишивки повинна знати:
    - основні матеріали та інструменти, які використовують для вишивання;
    - способи виконання найпоширеніших видів вишивки;
    - види малюнків та розміщення їх на полотні;
    - принципи побудови орнаментів з поєднанням кількох технік;
    - види і технологію виконання аплікації;
    - основні принципи композицій та колористики в різних виробах;
    - вимоги до якості вишитого полотна;
    - основні види дефектів, причини їх виникнення та способи усунення.
Вишивальниця повинна вміти:
    - виконувати основні види мережок;
    - виконувати аплікацію різних видів;
    - виконувати основні декоративні шви;
    - оформляти та оздоблювати готові вироби;
    - ліквідовувати обриви ниток.
Необхідні якості:
творчі здібності, розвита уява; розвита колірна чутливість; розвита дрібна моторика і координація рук; стійкість уваги; акуратність, посидючість, терпіння.
Умови праці
Статична робоча поза, навантаження на хребет, руки і зір. Мається імовірність травматизму.
Області застосування: підприємства швейної промисловості, надомна праця, як викладача на курсах вишивки.
Медичні протипоказання:
    - слабкий зір, дальтонізм;
    - захворювання шкіри;
    - захворювання верхніх відділів хребта, що обмежують рухливість кистей рук.
Набути цієї професії можна у профтехучилищах.
Вишивальниця - професія, яка і сьогодні виявляється сучасною, необхідною, такою, що допомагає жити, утверджувати красу. Разом з тим, вона дає можливість працювати за індивідуальною формою організації праці та збувати свої вироби самому або через торгову мережу чи посередницькі організації.
Споріднені професії:
    - вишивальниця на машині;
    - живописець порцелянового виробництва;
    - мереживниця;
    - майстер художнього промислу.
Повернутися назад